Парламент оновив правила виконання судових рішень: цифровізація виконавчого провадження та нові обмеження для боржників

Верховна Рада України ухвалила зміни, які суттєво оновлюють порядок примусового виконання судових рішень та рішень інших органів. Закон передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, посилення ролі Єдиного реєстру боржників, нові обов'язки для банків і платіжних установ, а також додаткові механізми контролю за операціями з майном боржників.

23 квітня 2026 року в газеті «Голос України» було опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» від 07 квітня 2026 року № 4833-IX.

Для бізнесу, кредиторів, банків, нотаріусів та інших учасників майнового обороту ці зміни мають практичне значення. Вони можуть спростити стягнення заборгованості, але водночас створюють додаткові вимоги до перевірки контрагентів, підготовки документів і внутрішніх процедур.

Основні зміни

1. Нові вимоги до позовів і заяв про видачу судового наказу

Позивачі у справах про стягнення коштів, а також заявники у наказному провадженні, повинні будуть зазначати реквізити рахунку в банку або в небанківського надавача платіжних послуг. До заяви також потрібно буде додавати документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Якщо рахунок відсутній, фізична особа або ФОП мають прямо зазначити це у заяві та вказати бажаний спосіб отримання коштів.

2. Виконавчі документи та провадження переходять у цифровий формат

Закон прямо передбачає можливість видачі виконавчих документів в електронній формі. Автоматизована система виконавчого провадження має забезпечувати ключові процеси — від реєстрації документів до взаємодії виконавців із державними органами та фінансовими установами.

• реєстрацію документів;
• фіксацію виконавчих дій;
• доступ сторін до матеріалів провадження;
• ведення електронного архіву;
• функціонування електронного кабінету сторони;
• взаємодію виконавців із державними органами, банками, фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей.

Документи виконавчого провадження особам, які мають електронний кабінет у ЄСІТС або її окремій підсистемі, надсилатимуться в електронній формі.

3. Частину процедур зняття арештів автоматизують

У виконавчих провадженнях, де сума стягнення не перевищує 10 мінімальних заробітних плат, Автоматизована система виконавчого провадження автоматично формуватиме повідомлення про погашення заборгованості.

Таке повідомлення буде підставою для:

• виключення боржника з Єдиного реєстру боржників;
• зняття арешту з коштів;
• зняття арешту з електронних грошей;
• зняття арешту з цінних паперів, що існують в електронній формі.

Банк, фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей або депозитарна установа повинні будуть зняти арешт не пізніше наступного дня після отримання такого повідомлення.

4. Єдиний реєстр боржників стає ключовим інструментом контролю

Закон посилює значення Єдиного реєстру боржників при здійсненні операцій з майном. Якщо майно належить особі, внесеній до реєстру, нотаріуси, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти владних повноважень та інвестиційні фірми повинні відмовляти у вчиненні дій щодо відчуження або застави такого майна, якщо законом не встановлено виняток.

Окремо передбачено, що правочин щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача, може бути підставою для визнання такого правочину недійсним.

5. Посилюються обмеження щодо нерухомості та транспортних засобів

Внесення особи до Єдиного реєстру боржників стане підставою для відмови не лише у вчиненні нотаріальної дії щодо відчуження нерухомості, а й щодо передачі такого майна в заставу або іпотеку. Подібний підхід поширюється і на інші реєстраційні дії:

• щодо нерухомості — під час державної реєстрації права власності та іпотеки;
• щодо транспортних засобів — під час перереєстрації або зняття з обліку.

Якщо територіальний орган МВС виявить, що власник транспортного засобу перебуває в Єдиному реєстрі боржників, він має відмовити у відповідній реєстраційній дії та повідомити про це виконавця.

6. До повної інтеграції реєстрів перевірка здійснюватиметься через сайт Мін'юсту

До запровадження технічної взаємодії Єдиного реєстру боржників із державними електронними базами та реєстрами відповідні суб'єкти повинні перевіряти інформацію про власника майна через офіційний вебсайт Міністерства юстиції шляхом пошуку та формування довідки. Перевірка статусу контрагента або власника активу набуває практичного значення вже на перехідному етапі.

7. Банки та платіжні установи отримують нові обов'язки

Банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг та емітенти електронних грошей повинні будуть повідомляти виконавця про відкриття або закриття рахунку чи електронного гаманця особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників. Таке повідомлення подається в день відкриття або закриття відповідного рахунку.

Після отримання повідомлення виконавець має не пізніше наступного робочого дня вирішити питання про накладення арешту на кошти або електронні гроші боржника, якщо законом не передбачено виняток.

Також розширюється обсяг інформації, яку банки можуть розкривати виконавцям. Йдеться, зокрема, про дані щодо рахунків, електронних гаманців, залишків коштів, операцій, призначення платежів, депозитів, сейфів, а в окремих випадках — і про розмір заборгованості за основним зобов'язанням, забезпеченим заставою або іпотекою.

8. Врегульовано звернення стягнення на електронні гроші, цінні папери та депозитні кошти

Закон деталізує порядок:

• арешту та списання електронних грошей;
• арешту цінних паперів у системі депозитарного обліку;
• звернення стягнення на кошти, розміщені на вкладних або депозитних рахунках.

Це розширює перелік активів, на які може бути звернено стягнення, і водночас робить процедури більш визначеними для виконавців, банків, платіжних установ та депозитарних установ.

9. Зберігаються гарантії для окремих категорій боржників

Закон залишає чинними окремі гарантії для боржників, зокрема щодо єдиного житла у справах на невеликі суми. Також зберігається заборона арешту окремих спеціальних рахунків, у тому числі рахунків, пов'язаних із компенсацією за пошкоджене або знищене внаслідок війни майно.

Окремі положення стосуються спрощення нотаріального оформлення медичних документів для осіб зі складу сил безпеки й оборони, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ. Крім того, на період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування запроваджується спеціальний захист єдиного житла для визначених категорій боржників за умови подання відповідної заяви виконавцю.

10. Для стягувачів зростає значення підготовки документів

Закон підвищує роль якісної підготовки матеріалів ще на початковому етапі примусового виконання. Якщо стягувач у заяві про примусове виконання одразу зазначить рахунки боржника, електронні гаманці, рахунки в цінних паперах або конкретне майно, виконавець повинен буде діяти оперативно після відкриття провадження: накласти арешт або перевірити право боржника на відповідне майно і звернути на нього стягнення.

Також запроваджується окремий механізм поновлення виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу.

На що варто звернути увагу бізнесу та кредиторам

По-перше, варто оновити шаблони позовних заяв і заяв про видачу судового наказу у справах про стягнення коштів. Зокрема, необхідно передбачити зазначення реквізитів рахунку та додавання документа, що підтверджує його наявність.

По-друге, доцільно переглянути підхід до підготовки матеріалів на стадії примусового виконання. Чим більше інформації про рахунки, електронні гаманці, цінні папери та інше майно боржника буде зібрано на старті, тим вищими будуть шанси на швидке та ефективне стягнення.

По-третє, у правочинах, які потребують нотаріального посвідчення або державної реєстрації, варто перевіряти статус контрагента або власника активу в Єдиному реєстрі боржників. Це особливо актуально для операцій з нерухомістю, транспортними засобами, заставним майном та іншими активами, розпорядження якими може бути обмежене.

По-четверте, кредиторам слід враховувати, що закон зберігає винятки та обмеження щодо звернення стягнення на окремі активи й рахунки боржника. Це важливо для оцінки реальних перспектив виконання рішення та планування стратегії стягнення.

Коли закон набирає чинності

Закон № 4833-IX набирає чинності через шість місяців із дня його опублікування. Водночас окремі положення набирають чинності вже з дня, наступного за днем опублікування. Зокрема, це стосується нових вимог до позовних заяв і заяв про видачу судового наказу, окремих змін щодо електронної форми виконавчих документів, електронного документообігу та норм, спрямованих на оперативніше вчинення виконавчих дій.

Висновок

Закон № 4833-IX є важливим кроком у напрямі цифровізації виконавчого провадження та підвищення ефективності виконання судових рішень. Для стягувачів він створює додаткові можливості для швидшого виявлення й арешту активів боржника. Для боржників, банків, нотаріусів і бізнесу загалом — посилює значення комплаєнсу, перевірки контрагентів і належного документального супроводу операцій з активами.